Економічні визначення Активні операції банку – це операції з розпорядження банками наявних у їх розпорядженні ресурсів. Амортизація – це поступове оновлення основного капіталу за допомогою відрахувань з доходу підприємства. Аграрні відносини – це частина економічних відносин, які виникають у сільському господарстві щодо володіння й використання землі як основного засобу сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг. Абсолютна рента – це різниця між ринковою вартістю продукції та вартістю яку пропонує виробник. Анти циклічне регулювання економіки – це цілеспрямовані дії держави, а також великих корпорацій і фінансових структур спрямовані на регулювання циклічних коливань і стабілізацію ринкової кон’юнктури. Адміністративні методи – це механізм прийняття владою законів, підзаконних актів, інструкцій, положень та здійснення контролю за їх виконання. Аналіз - це такий метод, за допомогою якого ми пізнаємо досліджуємо певний обєкт чи предмет, збираємо на нього інформацію, і за допомогою висновків охарактеризовуємо його. Аналогія – це метод пізнання, заснований на перенесенні однієї чи ряду властивостей з відомого явища на невідоме. Акція – пайовий цінний папір без установленого строку обігу, що за­свід­чує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, під­тверджує членство в товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Біржа – це певний заклад, приміщення у якому укладаються угоди про купівлю-продаж цінних паперів, валюти, товарів та інших предметів, що реалізуються за стандартними ознаками та зразками. Банк – це спеціальний фінансовий інститут, що акумулює кошти та інші нагромадження ( золото, цінні папери ), видає кредити , випускає в обіг цінні папери, здійснює грошові розрахунки та інші операції. Банківська система – це законодавчо визначена сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній та основі. Безробіття – це економічна категорія, яка відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Бухгалтерський прибуток  ( економічний ) – це різниця між загальним виторгом і явними витратами фірми. Безготівкові гроші – це записи на банківських рахунках і депозити в комерційних банках ( банківські гроші ). За безготівковими розрахунками в банках відбувається списання грошей з одного рахунку на інший ( при поданні певних документів ). Банківська справа – це специфічна комерційна діяльність, яка передбачає отримання прибутку. Бюджет споживача - це певна кількість грошей, яка належить споживачеві і які він може використати у будь-який час для покупки товарів т послуг. Банківські гроші – це неповноцінні  грошові знаки, які емітуються банками на основі кредитування економіки. Вони відіграють важливу роль у кругообороту грошової маси , тим самим розвитку економіки. Біметалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента законодавчо закріплювалася за двома металами ( золота та срібла ).

Валюта – це грошова одиниця, що використовується для вимірювання вартості товару. Валютна інтервенція - це пряме втручання Національного банку у валютний ринок. Вона переважна використовується НБУ для того, щоб вгамувати ринок на попит чи пропозицію валюти і тим самим збереження стійкості національної валюти. Валютна біржа – це організаційно оформлений і регулярно оформлений функціонуючий ринок, на якому відбувається торгівлями валютами різних країн світу. Валютна система – це сукупність інститутів, механізмів і міжнародних організацій, за допомогою яких здійснюються розрахунки в межах рамках світового господарства. Валютний курс – це ціна національної грошової одиниці виражена в грошових одиницях інших країн. Розрізняють валютні курси фіксовані і плаваючі. Валютний ринок – це сфера купівля і продажу іноземної валюти. Валовий внутрішній продукт – це загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів та послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду ( найчастіше це один рік ). ВНП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених за участю лише національних факторів виробництва ( належать даній країні та її громадянам ) як у межах своєї країни так і за кордоном. Розрахунок макроекономічних показників базується на певних принципах та особливостях: Виробництво - це процес, коли людина взаємодіє з природою, під час якого створюються життєві блага. які необхідні для життя, розвитку та існування людського суспільства. Виробничі відносини - це взаємозвязки, що виникають між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг. Витрати виробництва – це всі затрати виробника на виробництво певного виду продукції. Виробнича собівартість - це собівартість яка охоплює виробниці витрати рідприємства вцілому. Володіння - це перша існуюча форма власності, котра відображає відносини, що повязані із володінням певного суб"єкта різними речами ( землею, нерухомістю, капіталом) і можливість їх безмежно використовувати. Вексель – письмове боргове зобов’язання , яке надає власнику право вимагати від боржника зазначену в цьому зобов’язанні суму платежу після закінченого ним терміном.  Внутрішній ринок – це ринок всередині даної країни, який обмежений певними рамками та кордонами. Відтворення трудових ресурсів -  це процес постійного і безперервного поновлення працездатного населення. Відрядна заробітна плата – це форма , що заохочує збільшення обсягів виробництва продукту. Її застосовують тоді, коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва. Відтворення – це безперервність процесу виробництва товарів і послуг, на основі якого здійснюється оновлення елементів економічної системи. Власність - це сукупність відносин між суб"єктами господаррювання щодо привласнення засобів і предметів виробництва.  Винаглядно-виховна функція( за допомогою цієї функції макроекономіка формує у населення економічне мислення, економічної психології та економічної культури. Взаємозамінними - називаються ті товари, які споживач може замінити один товар на інший, при цьому корисність від цього залишатиметься сталою. До таких товарів наприклад можна віднести мінеральну воду та сік. Цей приклад показує нам, що якщо на ринку товарів підвищиться ціна на мінеральну воду, то споживач може її запросто замінити соком, при цьому корисність від покупки не зменшиться. Валовий дохід (ТR) – це загальна виручка продавця від продажу всього обсягу продукції. Валютні деривативи – опціони, ф’ючерси, форварди, предметом (базовим активом) яких є валютні ресурси. Внутрішня межа кредиту визначає відношення між різними формами та видами кредиту, які складаються під впливом причин як об’єктивного так і суб’єктивного характеру. Відносні величини планового завдання – це відношення планового рівня показника до рівня, досягнутого в базисному періоді. Відносні величини виконання плану – це відношення звітного рівня показника до рівня, запланованого на той же період. Відносні величини динаміки – це відношення рівня звітного періоду до рівня базисного періоду. Відносні величини порівняння – це результат співставлення одних і тих же характеристик двох різних сукупностей, гру або одиниць. Відносні величини структури – характеризують, яку частку ( питому вагу ) сукупності складають чисельності окремих груп або групові суми тих чи інших величин. Варіація – це одна із властивостей статистичної  сукупності. Вибірковий метод – це сукупність математичних засобів і обґрунтувань, які використовують при застосуванні вибіркового спостереження, при якому закономірності і характеристики, власні будь-якій генеральній сукупності, визначають дослідженням деякої її частини. Виробничий потенціал – це всі об’єкти, споруди , машини, підприємства ,які визначають могутність країни.  Глобалізація – це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, умовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій. Глобальна економіка – це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею. Глобальні проблеми  - це проблеми пов’язані з природними, природно антропогенними, та антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами їх вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства. Грошовий обіг – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків та через обіг готівки. Готівкові гроші – це наявні гроші, вони постійно переходять від покупця до продавця при купівлі товарів і послуг. Грошова маса – це обсяг випущених в обіг грошей і кошти на депозитах в комерційних банках. Грошова база  ( монетарна база ) – це всі готівкові гроші країни ( перові і металеві) включаючи готівкові гроші банків, які знаходяться в резерві. Гіпотеза – це метод пізнання, який полягає у висуненні науково-обґрунтованих припущень про можливі зв’язки явищ і процесів. Гіпотеза виникає лише тоді, коли нова інфомація і теорія заперечують стару. Гранична норма заміщення (MRSXY)- це та кількість товару, від якого відмовиться даний споживач, для того щоб отримати інший задля того, щоб зберегти сталий рівень загальної корисності. Граничний дохід (МR) – це приріст валового доходу продавця , який є результатом продажу ще однієї одиниці продукції. Гроші – це специфічний товар, який виконує роль загального еквівалента, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб'єктами господарської діяльності. Грошовий агрегат -  це певний показник грошової  маси, що показує ступінь її ліквідності. Диференційна рента 1 - це дохід власника землі, яку він надав у користування іншій особі на кращих землях ( більша родючість грунтів , краще розташування ділянки тощо). Диференційна рента 2 – це дохід власника землі яку він надав у користування іншій особі на землях, де потрібно робити вкладення у її родючість. Доходи населення – це сукупність коштів і витрат у натуральному вираженні для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального станів людини. Диференціація доходів – це різниця в рівні грошових доходів різних класів, верств і груп населення, зумовлена неоднаковими відношенням засобів виробництва, створеного продукту, економічної та політичної влад. Дохід – це різниця між виторгом від реалізації продукції, робіт чи послу і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції. Дохід підприємницький – це дохід отримуваний від підприємницької діяльності. Державний бюджет – це основний фінансовий план відтворення і використання загальносуспільних грошових засобів. Державне регулювання економіки – це управління соціально-економічним розвитком країни. Державна власність - це така форма власності, де всіма засобами виробництва та ресурсами володіє держава. Додана вартість – це вартість прирощена на певному підприємстві. Домогосподарства – це економічні одиниці, що складаються з одного чи більше осіб, які займаються спільне господарство, забезпечують економіку ресурсами і використовує зароблені при цьому кошти на поточне споживання товарів та послуг. Діалектика- це наука, яка вивчає загальні закони про розвиток природи, суспільства та людей. Дедукція - це подібний метоб до індукції, тільки цей метод заснований від загального до окремого. Цей метод є кращим, адже вплив різних факторів із загальгоно на окремі субєкти буде більш суттєвою. Слабка стророна дедукції, воно не в змозі обгрунтувати загальну передумову. Другий закон Енгеля формується так: споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг , які пов'язані з відпочинком, буде мати тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи споживача Доконалий конкурентний ринок - це ринок, на якому існує високий рівень конкуренції. Дотації – це допомога держави у грошовій формі, яка надається виробнику за кожну вироблену одиницю продукції. Депозитні гроші – це один із різновидів банківських грошей, які знаходяться на рахунках в банках. Демомінація – це обмін всіх старих грошових знаків на нові у певній пропорції цін, тарифів, заробітної плати, та інших чинників. Девальвація – це знецінення грошової одиниці порівняно з іноземною валютою. Дисперсія – це середній квадрат відхилень всіх значень ознаки від її середньої величини. Визначають її за двома формулами. Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація, яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів. Економіка - це сфера життя суспільства, що охоплює виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ та послуг. Економічна теорія - це суспільна наука, котра вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних субєктів, що спрямована на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів з метою задоволення своїх безмежних потреб. Економічні інтереси - це усвідомлене прагнення економічних суб"єктів задовольняти конкретні потреби, що обумовлює певний тип їх господарської поведінки. Економічна система - це сукупність взаємопов"язаних і відповідним чином упорядкованих елементів економіки. що утворюють певну цілісність, економічну структуру суспільства. Економічне зростання - збільшення обсягу утворюваних корисностей а, отже, і підвищення життєвого рівня населення. Екстенсивний тип зростання – це такий тип економічного зростання, при якому збільшення виробництва досягається за рахунок додаткового залучення ресурсів ( матеріальних, земельних, фінансових і трудових ). При цьому рівень технології і продуктивності праці залишається незмінним або зростає дуже повільно. Економічна вигода – реалізація економічних інтересів, отримання найбільших доходів є основними причинами розвитку міжнародних економічних зв’язків. Світове господарство є основним і єдиним організатором поза яким не може розвиватися жодна країна незалежно від її економічного розвитку. Екологічна криза – це незворотні антропогенні зміни екосистеми, глобальне порушення природної рівноваги й деградації природного середовища, яке втрачає здатність до відтворення, асиміляції та саморегулювання. Економічна політика – це система економічних ідей, цілей держави, завдань та засобів їх досягнення, а також діяльність органів державної влади й управління щодо їх реалізації. Економічний цикл – це послідовність піднесень і спадів ділової економічної ефективності протягом декількох років або десятиліть. Це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. Ефективність використання - це можливість якнайкраще використовувати ресурси і блага які має суспільство під своїм розпорядження. Ефект доходу - це зміни у споживанні товару, які були викликані зміною доходу споживача при різких змінах цін. Ефект заміщення - це результат заміни одного товару який споживає споживач на інший під впливов ціни. Еластичність товару - це здатність товару не змінювати свій попит при різних чинниках. Еластичність попиту за ціною - це така еластичність попиту, коли при зміні відсоткового попиту змінюється і ціна товару. Електронні гроші – це один з різновидів депозитних  грошей, які знаходяться на рахунках в банках, переказ яких здійснюється за допомогою комп’ютерної мережі. Економічний потенціал країни – сукупна здатність економіки країни, її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари, послуги, задовольняти суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва та споживання. Емітенти – це юридичні або фізичні особи, які випускають цінні папери.  Інституціоналізм- його представники розглядають економіку як систуму, у якій відносини між господарюючими суб"єктами визначаються як економічними, так і політичними чинниками. Індукція - це шлях від фактів до теорії або від окремого до загального. Іноземна валюта – це грошова одиниця  іноземних країн. У  сфері фінансових відносин розрізняють таке поняття як конвертованість валюти ( тобто можливість її обміну на валюту інших держав, або на золото ). Індекс споживчих цін – це індекс Лайспейреса, розрахований для «кошика» споживчих товарів та послуг на основі якого визначається величина прожиткового мінімуму ( qk ). Інфляція – це знецінення грошей унаслідок перевищення кількості грошових знаків, що перебувають в обігу, суми товарних цін, що виявляється у зростанні цін. Історичний метод - це такий метод, який влкючає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного періоду часу, і на основі даних робляться певні висновки та гіпотизи. Індукція - це такий метод, який полягає на висновках від чогось окремого до загального. За цим методом дуже тяжко визначити і проаналізувати будь-які зміни у економіці країни. Ізоканта - це така крива, які показує всі можливі комбінації ресурсів, які можуть або використовуються для виготовлення певної кількості продукції. Індивідальна собівартість - це собівартість. яка характеризує витрати виробництва і збут продукції в умовах конкретного підприємства. Ізокаста - це кокретна лінія, яка відображає різні комбінації затрат капіталу і праці , при яких загальні затрати виробництва є незмінними. Користування - це здатність суб"єкта мати можливість користуватися певними благами для виробничих та в особистих цілях. Колективна власність - це така форма власності, де всі засоби і предмети виробництва належуть кільком особам, які об"єднані у певні інститути. Конкурентна ціна - це така ціна, яка дозволяє товарові вільно продаватися. Крива Лоренца – крива, яка демонструє фактичний розподіл доходів у суспільстві й дає наочне уявлення про його відхилення від лінії абсолютної рівності в розподілі доходів і про ступінь нерівності їх розподілу. Коефіцієнт Джині – це макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових доходів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютно рівного їх розподілу між громадянами країни. Кінцевий продукт – це товари та послуги, придбані для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу. Конверсія – переведення військової промисловості з виробництва зброї на виготовлення продукції цивільного призначення. Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які їх реалізують. Кредитні відносини – це відносини, що виникають між кредитором і позичальником при здійснюванні кредитних операцій. Кредитні операції – це вид активних операцій банку пов’язаних  з наданням клієнтом позик. Комерційні банки – це кредитні установи, які здійснюють універсальні банківські операції для підприємств всіх галузей господарства та фізичних осіб за рахунок коштів залучених у вигляді внесків. Капітал – всі засоби виробництва, створені людиною у попередніх виробничих процесах і можуть бути застосовані для подальшого їх використання. Корисність товару – це здатність товару задовольняти споживача і приносити йому певну корисність. Не можна корисність порівнювати з користю. Карта ізоквант – це пений набір рядів ізоквант, які відображають максимальний випуск продукції за будь-якого набору чинників виробництва. Квазіпостійні витрати– це накі витрати, які є незалежними від обсягу випуску, проте їх треба оплачувати лише тоді, коли фірма виробляє певну величину випуску. Конкуренція - це присутність на декількох продавців, які змагаються за отримання максимального доходу. Консолідований бюджет – це бюджет, який включає в себе бюджет центрального  уряду і бюджети місцевих органів влади. Кредитні спілки ( кооперативи ) – це фінансово-кредитні установи,  які працюють на кооперативних засадах і спеціалізуються на задоволенні потреб своїх членів ( переважно це малі та середні підприємства ).   Міжнародний валютний фонд  ( МВФ ) – це спеціалізований заклад ООН, заснований 1944 року.  Функціонує з 1948 року як міжурядова валютно-кредитна організація, діяльність якої спрямована на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин. Мікроекономіка - це частина економічної теорії, яка вивчає діяльність конкретних економічних субєктів на мікрорівні. Метод - це спрямована діяльність субєктів для досягнення конкретної мети. За допомогою різних методів ми можемо робити різні кроки у розвитку економіки. Максимальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути вищою за встановленний ліміт. Мінімальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути нижчою за встановленний ліміт. Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента виконує один метал ( або золото або срібло ), при цьому в обігу функціонують розмінні монети та знаки вартості, що обмінюються на грошовий метал.